Світ тварин

Як я дізналася про те, що у кішок є орган якобсона?

У кішок дуже багато секретів-це моє переконання, яке міцніє все більше і більше з кожним днем. Таке відчуття, що все їхнє життя виткана з полотнища загадок, які ми люди часом навіть не помічаємо.Буквально вчора, коли старша дочка прийшла зі школи, сталася подія, яка змусила мене пів ночі провести в Інтернеті в пошуках інформації про усміхнених котиків.

Коти посміхаються?Коли Катерина приходить зі школи, вона частенько забуває прибрати свою курточку в шафу, залишаючи її на ліжку в дитячій. Дочка відразу біжить у ванну, щоб помити руки, а я в цей час перевіряю, прибралася верхній одяг на місце. Якщо ні, прибираю сама, не чекаючи, поки це зробить Катя.

Зараз ми весь “вуличний одяг” прагнемо відразу ж прибрати по приходу додому, щоб менше з нею контактувати. Але вчора все пішло не так-коли я прийшла перевіряти пуховик, побачила у нього Бусену.Фото з особистого архіваказалось б, що тут такого-кішка сидить біля куртки? Так і було б, якби при цьому Буся не посміхалася.

Мені відразу згадався Чеширський герой мультика зі своєю зовсім не голлівудською посмішкою. Аж мурашки по шкірі пробігли, стало не по собі.”Усміхнений котелло” дивився на мене якісь частки секунди.

Потім Буся нахилилася до куртки ближче і ще принюхалася. А після втекла з такою швидкістю немов грала зі мною в догонялки. Фото з особистого архівав сухому залишку отримуємо дивну ситуацію: Буся понюхала куртку і, посміхнувшись, дуже швидко втекла.

Як тут не задатися питанням-що це було?Що я вичитала про усміхнених котячих, або як я дізналася про те, що у кішок є “орган Якобсона”Одна з найпростіших робіт, написаних на цей рахунок, належить перу Монік Уделл. Вчений стверджує, що муркотливі створення мають здатність визначати по “перед-запаху”, що за продукт перед ними з точки зору змісту в ньому “штучного” та іншого “неїстівного”.Про це я, до речі, колись давно чула в побуті.

Мій дідусь завжди говорив бабусі, якщо їй не вдалося страву, що його навіть Васька на запах не переносить.Іншими словами, муркотливі вусатики завжди точно визначають, чи є в продуктах “хімія” або вони натуральні.Реакція “шкідливе” завжди одна і та ж: кішки прагнуть якомога швидше відійти подалі від того, що їм не подобається з гастрономічної точки зору.

Йдеться про реакцію саме на хімію!!!Процес розпізнавання досить складний, хоч і займає у тварини якісь частки секунд. Кішка починає відкривати рот, це нагадує нам людям посмішку. Потім аромат потрапляє в орган Якобсона, саме він виносить вердикт-хімія чи ні.

Тобто, посмішка бусі – це сигнал до того, що хвостата з’ясувала, що Катіна курточка-це “суцільна бяка”.Ілюстрація створена в програмі Canva pro, орган Якобсона є і у людей, але він менш розвинений – різниця майже в 15 разВместо заключеніяпосле прочитання численних матеріалів на цю тему, я не могла не зробити експеримент з верхнім одягом дочки. Вирішила сама гарненько понюхати куртку.

Запах “хімії” був, але зовсім невагомий. Я б навіть не подумала про це, якби не Бусечка. І не скажу, що аромат прям дуже неприємний.

Тому я вирішила не повторювати котячу реакцію))). Побачений мною “рефлекс” змусив задуматися. Наступного разу, коли підемо по магазинах за речами, обов’язково візьмемо з собою нашого “фахівця з поганих і хороших ароматів”))).
Мабуть, наша кішка знає толк в натуральних матеріалах))) Шкода, що це розходиться з уявленнями нашої Каті про моду!)))

Related posts

Leave a Comment